Позиція Скрябіна, співпадає з моєю

Абсолютно згідний з Кузьмою, цей відос яскраво доповнює мій попередній пост.

Розходимось. Революції не буде!

Фото: Андрій Яблонський

Шок. Жесть. Патріотизм. Такі емоції сповнюють мене у світлі останніх подій. Я й досі вважаю, що в Україні немає нормальної опозиції, немає нормальних лідерів, за якими підійде до кінця населення, народ й досі не дружний. Націю достали політики, всяка дибільна партійна символіка. Людям набридла політика, вони вийшли на майдан, тому що хочуть змін.
Майдан до 30 листопада пропав би сам по собі, просто б "розсосався", і все! Але влада подумала: "Покажемо людям хто є хто, а то у нас забагато демократії". Всім нам відомо, які наслідки мало це рішення. Нація хоче змін. Але яких змін? Максимум хто може стати лідером, це Кличко. Про Тягнибока і Яценюка, я просто мовчу. Націоналіст при владі, це занадто, зі своїм радикалізмом він може підняти ще один майдан. Яценюк, також ні, не хочеться, щоб неукраїнець керував державою, а потім по підлому завів її хтозна-куди.

Ми заслуговуємо на таку владу!

Українці не звикли бути самостійними,
у більшості рабське мислення

Хамство, свинство, невихованість, тупість і дурість нашого народу. Ці проблеми вже давно мене дратують. Споконвічна традиційна українська манера поведінки - моя хата скраю, я нічого не знаю. Кожен думає тільки про себе, про свої потреби та свої інтереси. Люди взагалі, самі по собі егоїстичні, але українці по своєму особливі.
Ну почну з хамства, кожного дня я переходжу через вулиці, проспекти і рідко хто пропускає пішоходів на зебрах, коли горить зелене світло, всім "горить", водідли постійно кудись спішать. Така поведінка характерна для хамів. І не важливо чи у нього дорого іномарка, чи добите "корито". Характерно, що виховані водії завжди пропускають, хоч це дідуля на ладі, чи блондинка на ауді.

Набридли соцмережі

Соцмережі - це наркотик сучасної людини

Ні для кого не буде секретом, що соцмережі в сучасному світі відіграють велику роль: зв'язок з друзями, читання новин, а для рекламодавців - чудова платформа для реклами. Якби мені сказали рік назад, що я почну негативно ставитись до соцмереж, я б просто плюнув в очі! Я буквально був зареєстрований в усіх соцмережах, наївно даючи свої персональні дані, фото, відкривав для всіх свою інформацію, ділився ледь не кожним моментом і думкою. Інтерфейс сайтів для того і розроблений, щоб спонукати користувачів ділитись інформацією з оточуючими.
Не знаю, напевне дорослішаю), але видалив акаунти в Однокласниках, mail.ru, MySpace, Formspring, підчистив друзів на Facebook, ВКонтакте (там видалив усі записи на стіні і лайки, фото - через VKboot звичайно). Прекрасно розумію, що зараз відмовитись від ВК і ФБ зараз практично нереально. Цьому є причина - їхній сегмент в укрнеті найбільший, підтримувати контакт з знайомими, ну по крайній мірі поки не закінчу університет. У перспективі буду юзати тільки Гугл+. І взагалі перейшов на особистий домен shevchuk.pro. В перспективі він буде сімейним).

Про безлад в домені .UA/.УКР

Давно уже хочу зареєструвати у домені 2-го рівня .ua свій домен, але є одне "але". Я уже мовчу про ціни >480 грн. за домен, вибачте мене, це здирництво. Коли російський чи американський домен я можу купити за ~160 грн./рік, а .ua не можу придбати і за 480 грн., потрібна ж торгова марка ще). Так з'явились наступні ТМ: Азаров, Тимошенко і т.д. Я не буду їх перечисляти, тому що це очевидно. Політики охренєлі. Виходить людина з прізвищем Тимошенко теж є власником або/чи співвласником ТМ? І взагалі, реєстрація ТМ, це не поганий спосіб підзаробити.

Країні потрібні висококваліфіковані кадри?

Руслан Мірзоєв - автор життєвих
роликів про роботу в
ливарному цеху МАЗа

Білоруський інет недавно підірвали незвичайні відеосюжети про життя ливарного цеху Мінського автомобільного заводу. Ролики під загальною назвою "Хроніки заводу" про сувору роботу на одному з найбільших промислових підприємств Білорусі зняв навесні 2012 року один з робітників цеху Руслан Мірзоєв. Тоді вони з'явилися в інтернеті, але скоро були видалені автором після скандалу на заводі. Після цього Руслана перевели з літєйки в інший цех.

Наша міліція - нас береже

Міліція, поліція - це слово в пересічного українця викликає хвилювання та збентеження. Коли на заході поліцейський це еталон ввічливості та опора в допомозі, то у нас це особа, яка викликає недовіру, бажання зникнути з її поля зору "щоб не причепились". Ні для кого не є секретом, що у них можна просто "відкупитись", виникає питання: "Нащо така міліція?".

Мій досвід клієнства з українськими банками

У сучасному світі важко уявити себе без кредитної карти, безготівкових оплат, інтернет-оплат і т.д. Послугами банків користуюсь не так давно, 1-ша банківська карта у мене була від Експрес-Банку (нараховували на неї стипендію), так, як НТУУ "КПІ" підписав з даним банком договір про нарахування стипендій своїх студентів. Скажу відверто, банк м'яко кажучи поганий (КПІ навіть розірвав недавно з ними договір), їхню карту використовував тільки щоб зняти стипендію. Використовувати її як дебетову карту було неможливо, банкоматів даного банку по Україні не багато, тільки на вокзалах в обласних центрах.

Неуважність, або як підбирати аксесуари до свого девайсу

Samsung EPL-3PHPBEGSTD HDTV
адаптер для Galaxy Tab

Довго шукав до свого планшета оригінальний HDTV Adapter для GalaxyTab'ів, перерив всі магазини електроніки, інтернет-магазини. Вже думав, що прийдеться чекати кращих часів, коли китайці наштампують чергову партію (шукав цей адаптер з жовтня).

Шара, прийди!

КПІшна кричалка в період сесії "Хіміки - п№;%?и"

Завтра екзамен, а я нічого не роблю. Насправді, це досить плачевно, але лінь, і надія на "шару" та везіння бере своє.
Традиція, не готуватись до екзаменів у мене з 2-ї сесії 1-го курсу. Історія 1-ї сесії у мене зовсім не весела. Тоді, як наївний першокурсник (в КПІ першокурсників, які ще не здали жодної сесії називають "бобрами"), наполегливо готувався до екзаменів, в результаті завалив всі). Чудом якось "порішав", з обіцянками-цяцянками, що виправлюсь. В результаті виправився, але до екзаменів більше не готуюсь, є гіркий досвід).

4-го січня на пару, або мінус одна спеціалізація

Так вже склалося, що сьогодні прийшлося йти на 1- пару! Ну що поробиш, прийшлося сходити. В моєму розумінні всі "нормальні" викладачі попереносили заняття, на інші дні, і ми їх успішно, відпрацювали, але так кажуть в сім'ї не без...унікалів.