Буквально пару годин назад написав заяву про звільнення з посади голови профбюро ІФФ. Якщо чесно, то мене сильно достала ворожнеча між студентськими організаціями КПІ. Ну хіба не можна знайти спільну мову? Ну чому єдність приходить лишень у часи скрути?
Не подобається, те що кожна організація представляє себе найголовнішою! Ребята, сила то в єдності. Поки не буде знайдено спільну мову, спільні приорирітети - нічого нормального не вийде.
Моя позиція наступна профспілка повинна бути, але така яка зараз є, треба міняти політику, доносити інформацію, потрібно бути більш відкритими, доступними, прагматичними, звітувати про кожну копійку зібраних внесків.
Зрозумійте, пересічному студенту пофік на ваші ворожнечі, він чекає просто результатів. На даний момент у мене повність вечерпався ентузіазм щось робити. Просто студетам ІФФ, і КПІ в цілому, все рівно - головне щоб не вигнали і платити стіпуху. І взагалі, це позиція в нашого народу така: "Моя хата скраю". Хочете, щоб все було ок - міняйтесь самі!
Верхушку снимать надо (по себе знаю: когда получал матпомощь в прошлом году, то какой-то злобной тёткой был неприличным образом охаян и чуть ли не прямым текстом оскорблён - хорошо хоть, что хватило самообладания не послать её сразу цветасто), а саму контору реорганизовывать - тогда, может, всё норм будет. Ещё бы неплохо было ввести прозрачную отчётность о потраченых взносах, чтобы взносоплательщики занли, куда идут деньги.
ВідповістиВидалити