Підсумки 2012 року

Так, як 2012-й рік добігає кінця, і як це модно зараз підбивати підсумки, робити висновки, і просто звітувати напишу своє бачення року, який минає.

Кінець світу? Не смішіть, я КПІшник)

Сьогодні, я вперше повірив Вові Путіну, хоч щось по темі сказав, що кінець світу буде через ~через 4,5 млрд. років. Не треба бути геологом, як Азаров, щоб прийти до такого висновку.

КПІ-Телеком - "Х'юстон у нас проблеми!"

КПІ-Телеком - ця абревіатурна викликає у мене одні негативні емоції. Я вже мовчу про їхні монополістичні послуги інтернет в студмістечку, а поговорю про послуги хостингу.

Так вже склалось, що практично в кожного підрозділу КПІ є свій веб-сайт. В самому початку (приблизно кінець 90-х початок 2000-х) КПІшні підрозділи розміщували свої сайти у звичайних хостерів, або взагалі на безкоштовних сервісах накшталт narod.ru. Але в міру проникнення інтернету в наше життя, цю задачу поклали на спеціально створений підрозділ - НТО "КПІ-Телеком".

Про ректорський контроль

Так я собі уявляю
ректорський контроль

Так вже виходить, що починаю писати тут, коли не хочеться це афішувати в соцмережах, або з кимось говорити на цю тему. Ну так от, цей момент настав).
Хочу поділитись своїми думками на рахунок ректорського контролю. Це слово для пересічного КПІшника асоціюється з пригадування курсу з вищої математики, фізики, інформатики, іноземної і власне основ спеціалізації.
Власне смислу даного моніторингу я просто не розумію. Якщо вже робити моніторинг, то потрібно враховувати не тільки залишкові знання, а й творчі, соціальні і громадські досягнення. А по суті, ректорський контроль не потрібний ні кафедрі, ні студентам, ні ректору. Ризикну припустити, що даний моніторинг проводять, щоб відповідний підрозділ просто мав роботу.

Менталітет викладачів покоління комунізму

Їхав на днях з роботи і задумав оцей пост.
Ми якби живемо у інформаційні ері, практично все зв'язане з використанням комп'ютерів та різного типу електроніки. Немає зараз такої галузі, де б не використувувались ЕОМ.

Профком, давай до свидания

Буквально пару годин назад написав заяву про звільнення з посади голови профбюро ІФФ. Якщо чесно, то мене сильно достала ворожнеча між студентськими організаціями КПІ. Ну хіба не можна знайти спільну мову? Ну чому єдність приходить лишень у часи скрути?

reCAPTCHA: плюси та мінуси

reCAPTCHA, чи просто капча, для багатьох, це слово асоціюється з картинкою з незрозумілими символами, які потрібно "зчитати" правильно, що зарегатись на сайті, написати комент, чи скачати файл. Насправді у reCAPTCHA  благородне призначення.
Цю штуку придумав гватемальський комп'ютерний геній Луїс фон Ана. Він зрозумів, що юзерів інтернету можна прилучити до благородних справ, як оцифровування архівів газет. Так і народилася  reCAPTCHA. Система працює дуже просто: спочатку зображення розпізнається у OCR-програмами (типа ABBY FineReader, щоб було ясно), а ділянки зображення які надсилаються не розпізнаються, чи погано розпізнаються надсилаються на сервер reCAPTCHA.
Це ж геніально!

Про КПІшні сайти

Джерело:  http://kpi.ua/webometrics 

Минулого року Генка зробив опитування, смисл зводився до того, який сайт набере найменше голосів, той буде і кращий в КПІ. Пройшов рік, багато підрозділів зайнялися модернізуванням і наповненням своїх сайтів, і як бачимо в результаті ми займаємо 1- шу позицію в Україні  і 712 у світі.
Я, впевнений, що це для нас не остаточний результат. Якщо поміняти відношенням підрозділів  до своїх сайтів, яке зараз, можна піднятись мінімум ще на 200 позицій. На даний момент більшість ресурсів просто мертві, не інформативні, і зроблені "для галочки".

Ізюминки рідного інженерно-фізичного факультету

На днях кореспондентка ГОСС К. Коваленко попросила розповісти про ізюминки нашого інженерно-фізичного факультету. Я сказав що напишу у найближчі дні, і от цей день настав!

ІФФ засновано 7 жовня 1944 року за ініціативи Костянтина Ілліча Ващенка та підтримки видатного металурга Івана Бардіна (доречі випускник хіміко-технологічного факульету КПІ), і академіка Богомольця О.О.. Новостворений факультет був названий металургійним. З 1962 до 1973 року факультет існував під назвою механіко-технологічний. З 1973 по 1975 роки факультет відомий як фізико-технологічний, з 1975 і по теперішній час – як інженерно-фізичний.

Що для мене означає Євро-2012?

Все, завтра вже фінал головного європейського чемпіонату по футболу! Преса рахує гроші, яке місто принесло державі найбільше заробітку, світ міняє свою думку, щодо України, з'являється надія, інвестори повернуться до нас.
А ви взагалі задумувались, що приніс чемпіонат персонально для вас? Витрачено величезні кошти на облаштування інфраструктури міст, які приймали Євро. Ну от банальний приклад: в Бориспільському аеропорту збудували ще один термінал, випливає питання, чи потрібний він? Україна не сильно туристична країна. Як на мене, вистачало старих можливостей, варто було зробити ремонт - і все!

Моя діяльність в профкомі і для чого профком студентів КПІ?

Я, став головою пробюро ІФФ чисто випадково. Колишній голова мого факультету хотів влаштували свого молодшого брата замість себе. Брата виганяла, і Вітя (колишній голова профбюро) перевів його на ІФФ (кафедра ФХОТМ). Мені звичайно не довподоби були оці сімейні тьорки, і за тиждень да виборів, я висунув свою кандидатуру.

На наступний день до мене приходить Вітьок з дружиною, і починають пресингувати: "Нащо тобі це, що ти будеш робити?". Звичайно я ввічливо відповів, що хочу проявити себе, як керівник, як лідер, врешті-решт бути корисним для факультету. Вони зрозуміли, що сперечатись не ефективно, і просто пішли.

Нарешті літо!

Радий, що так би мовити настає три місяці свободи від КПІ, від своєї кафедри, від навчання. Відпочивати не буду, буду працювати, набиратися досвіду.

Знову несправедливість

За 4-ри роки навчання в КПІ , я навчився багато чого: шукати вихід з складних ситуацій, знаходити спільну мову з неадекватними особистостями, вибирати між важливим і ще важливішим, бачити підлабузників та нехороших людей  і врешті решт "мутитися". Але завжди все робив на совість, нікого не підставляв, навпаки не раз допомагав, але розмова зараз не про це.

КПІшна історія майже бакалавра

Підтримаю Ігоря, і напишу свою КПІшну історію. Куди піти вчитися не знав до останнього, в голові крутилися різні ідеї щодо майбутньої професії: географ, історик, архітектор, а інженера - навіть в планах не було!
Куди піти вчитися не знав до останнього, в голові крутилися різні ідеї щодо майбутньої професії: географ, історик, архітектор, а інженера — навіть в планах не було!

Враження про перші дні практики і не тільки...

Нарешті зібрався з силами, щоб написати цей пост.
Зараз бакалаври КПІ проходять переддипломні практики на різноманітних підприємствах, установах, кафедрі, одним словом на усіх канторах, які мають хоча б якесь відношення до спеціальності. Особисто у мене був вибір: залишитись на кафедрі, чи піти на якійсь завод. Спочатку хотів "прошаритись", мол нафіга мені це потрібно, все одно реального виробництва толкового в Києві немає, але якраз перед практикою з'явилась нагода потрапити на Відкрити акціонерне товариство "Київський радіозавод".

Захотілось написати про своїх наставників...

Так трапилось сьогодні, що здавав лаби, щоб допуститись до екзамену. Ну і почав тупити, і тут викладач мені дає питання: "Ви будете працювати за фахом?", відповів "Можливо". Він ще одне питання "Я вас побачу на 5-му курсі", я відповідаю "Звичайно!".
До чого я веду, ну навіщо так "умнічати" з студентами, сипати солі на рани! Ми ж не потрібні своїй державі, заводів немає, по суті, ми будемо дипломовані безробітні. А вони з нас вимагають, знання і навики, 80-х, з разрахунком, що нам будуть платити, мінімум як 5 тис.
Це все правильно. Але все таки, треба дивитись правді в очі. Зі старших курсів, які уже закінчили, я знаю одиниць, хто працює по фаху, а кафедра розказує, що у нас такі класні випускники, за них, чуть не змагання!