вівторок, 27 листопада 2012 р.

Про ректорський контроль

Так я собі уявляю
ректорський контроль
Так вже виходить, що починаю писати тут, коли не хочеться це афішувати в соцмережах, або з кимось говорити на цю тему. Ну так от, цей момент настав).
Хочу поділитись своїми думками на рахунок ректорського контролю. Це слово для пересічного КПІшника асоціюється з пригадування курсу з вищої математики, фізики, інформатики, іноземної і власне основ спеціалізації.
Власне смислу даного моніторингу я просто не розумію. Якщо вже робити моніторинг, то потрібно враховувати не тільки залишкові знання, а й творчі, соціальні і громадські досягнення. А по суті, ректорський контроль не потрібний ні кафедрі, ні студентам, ні ректору. Ризикну припустити, що даний моніторинг проводять, щоб відповідний підрозділ просто мав роботу.
Прикинути, якими успішними будуть студенти можна ще при їх вступі, проблема то в нашій освіті, в знеціненні інженерної спеціальності, в наборі абітурієнтів (набирають то кого попало, щоб не закрили кафедру, а потім такі результати), і врешті-решт в професорсько-викладацькому складі. Як не крути, але відсотків 70% пенсіонери, що буде завтра?
Відверто скажу, що мій рівень у вищій математиці наближається до нуля, просто немає бажання вчити цей предмет, так, як не бачу, де я застосую на практиці ці всякі інтеграли, похідні, модулі і т.д. На 1-му, 2-му курсі постійно висів на волоску, кожну сесію здавав вишку з 3-го разу.
Взагалі, у мене є думка, що якби ливарне виробництво було популярним (тобто були заводи, достойна заробітна плата), то були б конкурси, були і б чудові результати всяких контролів, а так як казав Леонід Кравчук "Маємо, те що маємо", кафедра ледь не замикає сотню з 110 кафедр КПІ.

1 коментар:

  1. Якщо писати по-чесному, то виявиться, що половину студентів треба виганяти, а половину кафедр закривати. Тож так і граємо в гру - ми зі свого боку, а вони зі свого.

    ВідповістиВидалити